Ваш кошик порожній!
0 відгуків / Написати відгук
Синоніми: Лофант анісовий, Мексиканська м'ята, Корейська м'ята, М'ята колібі, Іссоп фенхельний
Ареал: У дикому вигляді лофант анісовий росте в Середній Азії та на Далекому Сході, на заході США та Канади. Невеликі плантації лофанта обробляють у Молдові та в Криму.
Активні речовини: Наземна частина лофанта містить 15 % цінної ефірної олії, що складається на 70-80 % з метилхавіколу, завдяки якому рослина має сильний анісовий аромат. Крім ефірної олії, в рослині міститься аметофлавон, аксорбінова, кавова, лимонна та яблучна кислота.
Спосіб споживання: 1 ст. на 25-300 мл окропу, настояти 30 хвилин, відцідити і пити 3-4 рази на день.
Опис рослини: Лофант анісовий (Lophanthus anisatus Benth) - багаторічна трав'яниста рослина, висотою 1-1,5 м. Відноситься до сімейства Ясноткові (Lamiaceae). Пагони численні, чотиригранні. Листя черешкове, серцеподібно-ланцетовидне, рідкозубчасте, довжиною 7,5-10 см і шириною 4-4,5 см. Корінь мочкуватий. Квітки синьо-бузкові, зібрані в колосоподібні суцвіття довжиною 2-10 см, розташовані на осьових і бічних пагонах. Плід - гладкий, довгасто-овальний, темно-коричневий горішок. Весняне відростання рослин починається наприкінці лютого - на початку березня, бутонізація - наприкінці травня, масове цвітіння триває з червня до кінця серпня.
За лікувальні властивості лофант анісовий здобув славу «північного женьшеню». Діапазон його використання різноманітний. У медицині з нього виготовляють препарати зміцнення імунної системи, лікування бронхів, респіратурно-вірусних захворювань, грибкових інфекцій.
Лофант анісовий успішно застосовують у лікуванні атеросклерозу, стенокардії, він знижує артеріальний тиск при гіпертонії. Відварами лофанта лікують головний біль, серцеві недуги, хвороби нервової системи, безсоння. Листя лофанта у свіжому та висушеному вигляді використовують для інгаляцій, лікувально-оздоровчих ванн.
Рослина має унікальну здатність гальмувати процеси старіння, виводити шкідливі речовини, що накопичуються в організмі: радіонукліди, важкі метали, шлаки.
Настій лофанта використовують для покращення роботи травної системи – підшлункової залози, печінки, шлунково-кишкового тракту, а також сечостатевої системи – передміхурової залози, гінекологічних хвороб.
Зелень лофанта - важлива частина правильного харчування. Ця рослина здавна використовується для приготування різноманітних вишуканих та екзотичних страв. Насіння лофанта додають при консервації та засолюванні овочів.
Листя та суцвіття лофанта анісового додають у чай, компот та кисіль для аромату, використовують як приправу в салатах, м'ясних та рибних стравах, випічці.
Препарати з лофанта анісового зміцнюють коріння волосся та стимулюють його зростання, зберігають молодість шкіри, розгладжуючи зморшки, забезпечуючи шкірі гладкість та пружність.
Вирощування: Грунт: слабокисле, легке. Невимоглива до ґрунтів, жаростійка рослина. Віддає перевагу дренованим грунтам, без застою вологи. Росте на бідних ґрунтах, але добре відгукується на внесення органіки – 3-5 кг/кв.м компосту чи перегною. Спосіб посадки: розсадний/безрозсадний. У відкритий ґрунт висівати у травні. На розсаду: березень-квітень (за 50-60 днів до висадки в ґрунт). Глибина посіву: 1,5-2 см. Відстань між рослинами в ряду: 10 см. Відстань між рядами: 40-45 см. Рослина практично не потребує підживлення. Плив: помірний, не виносить перезволоження. Температурний режим: оптимальна температура для пророщування насіння +25...+30 градусів, подальшого вмісту розсади +15...+20 градусів.
Написати відгук
Apply Reset
Those Images in folder YOURTHEME/img/patterns/