Ваш кошик порожній!
0 відгуків / Написати відгук
Синоніми: Котяча м'ята, котівник котячий, польовий бальзам, розхідник звичайний, котяча трава, котяча випивка, котовник лимонний, котівник м'ятний, кошечник, шандра запашна, матошник, болюча трава, пахучка звичайна.
Ареал: поширена у Західній, Східній та Центральній Європі, у Південно-Західній та Східній Азії. Культивується у США та Канаді.
Активні речовини: ефірна олія (до 0.5%) з приємним лимонним запахом, головними компонентами якого є непелактон (42%) та непеталовий ангідрид, до складу також входять гераніол, дипентен, карвалол, лимонен, нерол, пулегон, терпени, цитрал, цитронелол. Крім ефірної олії в траві містяться дубильні речовини та терпени.
Спосіб споживання: З неї готували чай і додавали в суміші для куріння. Вона усуває тривожність і заспокійливо діє центральну нервову систему
Приклад чаю: 1 столову ложку сировини заливають 300 мл окропу, настоюють у закритому посуді 2 години, потім проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 4 десь у день 30 хв до їжі. Рекомендується при головних болях та нервових розладах.
Опис рослини: котяча м'ята — багаторічна рослина з дерев'янистим, гіллястим коренем. Стебло висотою 40-100 см, міцне, прямостояче, пухнасте. Листя трикутно-яйцевидне з серцеподібною основою, гостре, крупнозубчасте, опушене. Квітки у густих складних напівпарасольках, зібраних на кінцях стебла та гілок у вигляді кисті; віночок брудно-білий з пурпуровими або фіолетовими цятками на нижній губі. Плід – коричневий еліптичний гладкий горішок. Цвіте м'ята котяча у червні - липні. Плоди дозрівають у липні – серпні. Має гострий приємний запах, що нагадує лимонний запах меліси.
Котячу м'яту збирають у період цвітіння (червень-серпень), зрізаючи на висоті 10 см. Сушать його на повітрі, під навісом, на горищах, в приміщеннях, що добре провітрюються. Термін придатності сировини – 2 роки. Сушена сировина має сіро-зелений колір. Якщо рослина скошена у фазі цвітіння, вона відростає і цвіте повторно у серпні-вересні. Найбільш високий та стійкий урожай котяча м'ята дає на другий-третій рік життя.
Вперше котячу м'яту оцінили в Єгипті, в країні, де дуже шанували кішок. Ця трава була присвячена богині Баст, богині-кішці, богині місяця, веселощів, жіночності, родючості, радості, танцю та веселощів. Цю траву давали кішкам, які жили у храмах богині Баст.
Клінічними випробуваннями показана можливість застосування м'яти котячої як гіркота при зниженому апетиті, як відхаркувальне при бронхіті, а також при неврозах серця.
Котяча м'ята використовується в народній медицині внутрішньо при бронхіті, при анемії, мігрені, при істерії, меланхолії, холері, як протиглистовий, протикашльовий та засіб, що підвищує апетит; зовнішньо – при деяких шкірних хворобах.
Котяча м'ята має загальнозміцнюючу, болезаспокійливу, протизапальну, заспокійливу дію, підвищує апетит, покращує функції шлунка та кишечника, збільшує амплітуду серцевих скорочень, усуває почуття запаморочення при анемії. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами котовник застосовують при хронічних бронхітах (заспокоює кашель), при шлунково-кишкових захворюваннях. Вважається також, що котяча м'ята має спазмолітичну, седативну та антидепресивну дію. Застосовують його при порушеннях менструації. Є ще дані про жовчогінну дію котовника. Завдяки антимікробній дії відвар котівника використовують зовнішньо при корості, мокнущій екземі, вуграх, фурункульозі, гнійничкових ураженнях, а також для боротьби з паразитами (інсектицидна та протиглистова дія).
Написати відгук
Apply Reset
Those Images in folder YOURTHEME/img/patterns/