Змієголовник молдавський Лимон (30 шт.) / Dracocephalum moldavicum lemon

Синоніми: змієголовник овочевий, турецька меліса, синявка, медовик, дракоголовник

Ареал: Як дикоросла, зазвичай бур'ян, рослина зустрічається в європейській частині Росії, переважно в південній зоні, в Україні, в Середній Азії, в Західному та Східному Сибіру, Далекому Сході, Монголії, Китаї і навіть Північній Америці. Первинним районом поширення, мабуть, слід вважати все-таки Передню Азію - Туреччину, Іран, інші місця зростання вторинними.

Активні речовини Сировиною змієголовника є надземна маса, зрізана в період масового цвітіння на висоті 10-15 см від поверхні ґрунту. Якщо зрізати сировину надто низько, то в ній виявляється велика кількість грубих стебел, від яких користі немає, а подрібнювати та заварювати сировину стає менш зручно.

Вміст ефірної олії у свіжій сировині становить 0,25-0,58%. Воно являє собою світло-жовту, легкорухливу рідину з вираженим лимонним ароматом. Основні компоненти ефірної олії - гераніол, геранілацетат і цитраль, що являють собою монотерпени. Їхнє співвідношення змінюється залежно від фази розвитку рослини. На початку цвітіння висока частка гераніолу. Надалі зростає вміст цитралю та гераніацетату. Наприкінці цвітіння частка цитралю в олії може сягати 50-70%. Відповідно, запах стає різкішим. Хімічний склад олії у процесі зберігання практично не змінюється. Склад олії всередині виду досить стабільний.

Кисневмісні похідні монотерпеноїдів мають велику антимікробну активність. Чим більш філогенетично просунута структура вуглеводню, тим більша його біологічна активність. Найбільш активними компонентами в ефірному маслі змієголовника є цитраль і гераніол, що виявляють, наприклад, високу фунгістатичну активність щодо ряду фітопатогенних грибів - Тгichophyton rubrum і T. mentagraphyttes. Ефірні олії активніші проти кокковидних, ніж паличкоподібних мікробів. Введення ефірних олій у середу з підвищеним вмістом білка незначно відбивається на бактерицидній активності. Мікроорганізми при тривалому контакті з ефірними оліями практично не виробляють стійкості до них.

Протизапальна активність ефірних олій складається із суми біологічної дії окремих фракцій та обумовлюється антиоксидантною активністю, здатністю стабілізувати лізосомні та цитоплазматичні мембрани, активно впливати на судинну проникність. Перспективним вважається застосування ефірних олій як імуномодулятори. У ряді тестів виявлено протипухлинну активність монотерпенів.

Крім того, змієголовник має приємний запах і надає у складі чаїв не тільки лікарську дію, але й покращує їхній смак.

Окрім ефірної олії слід звернути увагу на флавоноїдні сполуки – лютеолін та апігенінпохідні, що виявляють діуретичну, жовчогінну та антитоксичну дію та знижують вміст глікогену в крові. У Німеччині розроблено стандарти на суху траву молдавського змієголовника, методи випробування сировини на справжність.

Спосіб споживання: В народній медицині різних країн змієголовнику молдавському приписують багатосторонню лікувальну дію: заспокійливу, болезаспокійливу, протисудомну, властивість збуджувати апетит, посилювати діяльність травних органів. Настій трави застосовують при прискореному серцебиття, невралгіях, мігренях, головному і зубному болі, ломоті, простудних захворюваннях. Зовнішньо рослину застосовують для загоєння ран, що гнояться. В індійській медицині трава застосовується як в'язкий та зміцнюючий засіб. Насіння містить до 20% жирної олії, що складається з ненасичених жирних кислот.

Як показали проведені дослідження, змієголовник молдавський виявляє заспокійливу, спазмолітичну, адаптогенну, антисептичну, протизапальну, естрогеноподібну дію, стимулює діяльність кори надниркових залоз (ця властивість проявляється в основному завдяки цитралю). Препарати рослини сприятливо впливають при перевтомі та підвищеній збудливості, при дисфункції на тлі гіпофункції яєчників та захворюваннях, пов'язаних з порушенням обміну речовин.

Як показали експерименти на тваринах, використання настою молдавського змієголовника прискорювало настання овуляції у нестатевих щурів. Ці дані підтверджують перспективність застосування цієї рослини при передменструальному синдромі, клімактеричних розладах у жінок. Поєднання заспокійливої та деякої естрогенної дії має надзвичайно сприятливий ефект.

Змієголовник використовують при перерахованих вище захворюваннях у вигляді настою. Для його приготування 1 столову ложку подрібненої сировини заливають склянкою окропу, настоюють 10-15 хвилин і приймають по склянки 3 рази на день.

Можна приготувати менш концентрований настій – 1 чайна ложечка сировини на заварний чайничок та пити у вигляді чаю після трапези або перед сном.

Проводилося фармакологічне вивчення спазмолітичної дії ефірних олій на трахеї та поздовжньому м'язі порівняно

ії з папаверином, найбільш активними компонентами виявилися цис-і транс-цитраль, тому застосування їх перспективне при гострих бронхітах і трахеобронхітах.

Для цього можна зробити інгаляції: 2-4 столові ложки сухої сировини кидають у каструльку, заливають окропом і дихають над парою протягом 8-10 хвилин.

Але слід пам'ятати, що ефірна олія змієголовника може спричинити алергію. Тому перш ніж застосовувати його у вигляді інгаляцій, переконайтеся, що ви переносите цю рослину.

Можна виплеснути настій змієголовника в лазні – все приміщення огорне приголомшливий аромат.

Наголошується на перспективності застосування змієголовника молдавського при лікуванні інфекцій сечостатевих шляхів.

У цьому випадку дуже ефективним є застосування настою для сидячих ванн. Для приготування такої ванни беруть 150-200 г сухої сировини, настоюють 20 хвилин у відрі окропу, проціджують, остуджують до температури 38-39 оС, виливають у тазик і приймають відповідну процедуру протягом 10-15 хвилин.

Цитраль, що міститься в ефірній олії, пригнічує розвиток ряду патогенних грибів та активний проти туберкульозної палички, відзначено його сприятливу дію при низці запальних гінекологічних захворювань. При жіночих захворюваннях настій використовують для спринцювання або у вигляді сидячих ванн.

Відвар із надземної частини змієголовника сприятливо впливає на хворих на пієлонефрит і давав в експерименті хороші результати при лікуванні дітей.

Для приготування відвару беруть столову ложку сухої сировини, заливають 1 склянкою окропу і кип'ятять на повільному вогні під кришечкою в емальованому посуді 5 хвилин, потім охолоджують, проціджують і приймають отриманий відвар 3 прийоми перед їжею.

У літературі згадується також про певний імуномодулюючий ефект. Однак цей імуномодулюючий ефект максимальний при використанні сировини, зрізаної в період бутонізації, до початку цвітіння. У цей період вміст ефірної олії порівняно невисокий і, ймовірно, ця дія обумовлена іншими біологічно активними речовинами. Застосування настою такої квітучої сировини у вигляді чаю допоможе організму краще впоратися зі стресом і оговтатися після перенесених застудних та інфекційних захворювань. У цьому слід зазначити, що стимулювання ЦНС і підвищення артеріального тиску, як із прийомі класичних адаптогенів із сімейства Аралиевые (женьшень, аралія), немає.

Змієголовник може бути і косметичною рослиною. Для цього варто приготувати чудову масажну олію. Покладіть у банку пухку суху сировину змієголовника, залийте олією, бажано оливковою, і наполягайте в теплому темному місці 2-3 дні, періодично струшуючи банку. Потім все процідіть, відіжміть масло, що залишилося з сировини і залийте цим духмяним маслом свіжу порцію змієголовника. І так до 3-х разів. Після цього у вас вийде чудова запашна олія, яку можна використовувати при масажі. Воно має легку заспокійливу і розслаблюючу дію, матиме лікувальний ефект при невралгії і запобігає гнійничковим утворенням на шкірі.

Але знову ж таки переконайтеся, що у вас немає алергії на цю рослину!

Опис рослини: Змієголовник молдавський (Dracocephalum moldavicum) - однорічна трав'яниста рослина висотою 30-80 см з тонким стрижневим коренем; стебло прямостояче, чотиригранне, від основи гіллясте, з довгими, косо вгору спрямованими гілками, у форм з блакитними та фіолетовими квітками з антоціановим фарбуванням. Листя супротивне, черешкове, довгасто-яйцевидне, з тупозубчастим краєм і клиноподібною основою, темно-зелене, довжиною 1,5-4,5 см, шириною 0,7-2,0 см. Квітки зібрані в кистевидне суцвіття, що складається з зближених із 5-6 квітками. Приквітки у основи мають остисті зубці, чашка двогуба, коротковолосиста, довжиною 9-11 мм, віночок білий, блакитний або бузковий, двогубий, довжиною 15-25 мм, зовні опушений, тичинок 4, з них дві з довшими виступають з віночка разом зі стовпчиком, що несе дволопатеве рильце. Плід, званий еремом, розпадається на 4 тригранні, довгасті горіхи. Насіння бурого, майже чорного кольору. Довжина плода 2,8-3,1 мм, ширина 1,5-1,8 мм.